Земля на котрій зараз знаходиться село Вижній Березів, Косівського району на Франківщині, має багату історію, адже заселення людьми цього чудового мальовничого краю почалося ще в сиву давнину. Поблизу села, археологи знаходили кам'яні сокири, котрі належать до кам'яно-мідного віку, також знаходили римські монети, котрі датовані приблизно другим століттям нашої ери.

І хоча заснування села датують 1412 роком, поселення існували тут ще з далекого десятого століття. Жителі села також приймали активну участь в повстаннях та боротьбі проти польських, а згодом і німецьких та радянських загарбників. Польські шляхтичі, котрі мали в користуванні цю землю, отримали прізвисько «березуни», та не раз приєднувалися до українців в повстаннях проти Польщі, за що згодом були жорстоко покарані, їх засудили до смертної кари, позбавили маєтків та шляхтицьких гербів. Також селяни активно допомагали Опришківському рухові, котрий існував тут за часів панщини. В часи Великої вітчизняної війни, селянам теж дісталося і від німців, і від радянських енкаведистів. Більше сорока селян були вивезені на примусові роботи до Німеччини, енкаведисти засудили та стратили тридцять п'ять чоловік, а шістдесят селян було вислано до Сибіру. Але незважаючи на це, селяни не жаліють про допомогу котру надавали воїнам УПА, і до цього часу пам'ятають та шанують героїв, котрі склали голову в боротьбі за волю та щастя рідної землі. Зараз на їх честь в селі є декілька пам'ятників.

Ось так і зараз розкинулося в мальовничому передгір'ї Карпат невелике село Вижній Березів. Щодо його звичаїв, то можна сказати що вони не особливо відрізняються від звичаїв інших березунів. Тут шанують свята, водять вертепи на Різдво, прикрашають хати липою та ясенем на зелені свята. Тобто майже типове гуцульське село що знаходиться на Гуцульщині. Тут не має видатних майстрів народної творчості, але рукоділля та інші народні промисли досить розвинуті, цьому сприяло віддаленість села від великих міст. Тут ще залишилися справжні чабани, стоять та використовуються в домах ткацькі верстати, іноді ще користуються дерев'яними ложками.

Так десятиліття за десятиліттям тихо пропливає життя в Вижнім Березові. Люди тут відриваються від свого звичного способу життя, лише тоді коли виникає потреба боротися за волю рідного краю. Але коли такий час настане, байдужим не залишиться жоден селянин, всі стануть єдиною стіною проти загарбників та гнобителів.

<
Категорія: Село